- розтелепа
- —————————————————————————————розтеле́паіменник чоловічого або жіночого роду, істотафам.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розтелепа — и, ч. і ж., фам. Неспритна, неуважна людина; роззява … Український тлумачний словник
роззява — 1) ч. і ж. (неуважна людина), роззявляка, розтяпа, розвеза, розтяпака, розтелепа, витріщака, витрішок ч., дармовис ч., ґава, шлапак ч., солопій ч. 2) див. забудько … Словник синонімів української мови
сьлямазара — ри, ж. Пр. Особа розлізла, повільна; маруда, розтелепа … Словник лемківскої говірки
фафула — ли, ч. Розтелепа, розтяпа, мамула тюхтій. Ты, фафуло! … Словник лемківскої говірки
фуяра — ри, ж. Гж. 1. Сопілка, дудка. 2. Розтелепа, мамула, тюхтій. Але ты фуяра; нич не можеш зробити … Словник лемківскої говірки